Згадайте, коли й до якої держави було включено Чернігово-Сіверщину.

Як ви розумієте значення поняття «доба героїчних походів»?

Чи пам’ятаєте ви, що в результаті Берестейської унії 1596року українська православна церква залишилася без найвищої ієрархії, тобто фактично опинилася поза законом?

1. Петро Сагайдачний — воїн і політик

Початок гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного припав на 1606 рік. Новообраний гетьман вважав, що в тому часі збройний протест проти польського короля приречений на невдачу. Така позиція не всім козакам подобалася. Відтак його кілька разів усували від гетьманства. Натомість, коли ситуація на українських землях загострювалася, Петра Сагайдачного знову обирали гетьманом через його неабиякий хист полководця. Він переконав запорожців зосередити зусилля на боротьбі з турками і татарами, походи яких на українські землі почастішали і супроводжувалися захопленням бранців та руйнацією.

Петро Сагайдачний впорядкував козацьке військо. Завдяки його

зусиллям чи не вперше була створена боєздатна козацька армія. Гетьман дбав, щоб кожен козак, який ішов у бій, мав шаблю, рушницю і решту необхідного спорядження. А кожен підрозділ — чайка, курінь, полк — кілька гармат з порохом та ядрами. Він підтримував сувору дисципліну в козацькому війську, а в бою діяв несподівано для ворога, більше наступав, ніж захищався.

Польський король і сейм неодноразово дорікали Петру Конашевичу-Сагайдачному за самовільні морські походи і грозили покаранням. У 1617 році була укладена Вільшанська угода, за якою козацький реєстр становив одну тисячу осіб. Місцем

перебування козаків визначили Запорожжя, головне завдання — несення прикордонної служби. Суворо забороняли походи козаків на Крим і Османську імперію. Поряд з тим, існувало розуміння, що Петро Сагайдачний єдиний, хто може миром залагоджувати стосунки козаків з Річчю Посполитою. Як результат, Петро Конашевич-Сагайдачний став найвпливовішою людиною українського прикордоння і в 1618 році з Військом Запорозьким увійшов до Ліги держав для боротьби з Османською імперією. Та й Вільшанська угода не була зреалізована в результаті чергового загострення стосунків із Московським царством.

1. Коли Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрали гетьманом?

2. Яким чином гетьман сприяв посиленню боєздатності козацької армії?

3. Завдяки чому Петра Конашевича-Сагайдачного вважали найвпливовішою людиною українського прикордоння?

Ім’я (повне). Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний.

Народження. Народився у селі Кульчиці (нині Самбірський район Львівської області).

Походження. З родини Конашевичів-Попелів, українських православних шляхтичів Галичини.

1. Знайдіть у портреті гетьмана зображення його герба. Дослідіть за допомогою інтернет-ресурсів його значення.

Освіта. Початкову освіту здобув у Самборі. Згодом продовжив навчання в Острозькій академії.

Ключові події життя. По закінченню академії подався на Запорожжя. Там відразу зажив слави безстрашного і вправного воїна. Тоді ж отримав прізвисько Сагайдачний (від слова «сагайдак») за вправну стрільбу із лука. 1606 роком датують першу письмову згадку про гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного. Брав участь у походах на Молдову, Волощину, Лівонію. З 1616 до 1622 року чотири рази обирався гетьманом Війська Запорозького. Відстоював права і вольності козацтва.

Уславився вдалими морськими походами та захопленням численних турецьких та татарських фортець. У 1618 році допоміг польському королевичу Володиславу у поході на Москву. Сприяв підписанню Деулінського перемир’я. Був ревним захисником православ’я. В 1620 році з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства. Завдяки його зусиллям відновлено православну церковну ієрархію. Під час Хотинської битви 1621 року врятував

польське військо від неминучої поразки, проте сам був смертельно поранений. Гетьман заповів свої статки на підтримку української освіти, православної церкви. Київського та Львівського братства. Похований у Київському братському Богоявленському монастирі. Касіян Сакович, ректор Київської братської школи, відгукнувся на його смерть твором «Вірші на жалісний потреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». Нині канонізований православною церквою України як «благовірний гетьман».

1. Складіть історичну довідку про Петра Конашевича-Сагайдачного за критеріями: воїн, політик, захисник православ 'я, меценат.

2. Похід на Москву 1618 року

В 1617 році королевич Володислав вирушив на Москву з метою отримати корону московського царя, якою на той час володів Михайло Романов — перший московський цар із династії Романових. Дійшовши до міста Вязьми, поблизу Москви, польське військо опинилося в складній ситуації. У зв'язку з цим король Сигізмунд III знову звернувся за допомогою до козаків, погодившись на їхні вимоги: свободу православного віросповідання, збільшення козацького реєстру, визнання Річчю Посполитою адміністрації і судової автономії козацтва. Влітку 1618 року Петро Конашевич-Сагайдачний із двадцятитисячним військом вирушив у похід.

Йдучи на Москву через Чернігово-Сіверщину, козаки брали під свій контроль міста, що були у них на дорозі. Зупинившись біля Москви, також робили успішні рейди ближчими і дальшими укріпленими містами. І хоча перший штурм столиці виявився невдалим, московський цар, заради миру, поступився Речі Посполитій Смоленською та Чернігово-Сіверською землями. Таким був зміст Деулінського перемир’я, укладеного в 1618 році.

Похід ще більше зміцнив позиції Петра Сагайдачного. 1619 року була укладена польсько-запорозька Роставицька угода, за якою козацький реєстр збільшили до трьох тисяч осіб. Водночас, незважаючи на заборону і погрози польського короля, гетьман 1620 року запросив до Києва Єрусалимського патріарха Феофана. Він вперше після 1596 року висвятив нового православного митрополита та єпископів. Митрополитом, як ви вже знаєте, став Йов Борецький. Король так і не відважився застосувати силу, щоб не допустити відновлення православної церковної ієрархії.

1. За яких умов Петро Сагайдачний погодився взяти участь у поході на Москву?

2. Що передбачали умови Деулінського перемир’я?

3. Які факти доводять зміцнення позицій Петра Сагайдачного після походу на Москву?

Попрацюйте з картою.

1. Простежте рух військ Петра Конашевича-Сагайдачного під час походу на Москву.

2. Які українські території перейшли до Речі Посполитої за Деулінським перемир’ям?

3. Віднайдіть урочище Суха Діброва. З якою історичною подією воно пов’язане?

4. У складі якої держави перебував Хотин? Як ця держава пов’язана з Османською імперією?

3. Військо Запорозьке і Хотинська війна

Стосунки між Річчю Посполитою та Османською імперією були складними. Нерідко вони загострювалися через намагання обох держав посилити свій вплив на Молдовське князівство і Волощину. У 1620 році польське військо на чолі зі Станіславом Жолкевським рушило до столиці Молдови — Ясси, щоб підтримати молдовського господаря Гаспара Граціані,

який висловив бажання приєднатися до Речі Посполитої. Однак у битві під Цецорою (нині село Цуцора в Румунії) польське військо зазнало нищівної поразки від турецького, яким керував молодий, енергійний султан Осман II. Наступного року султан, зібравши велику армію, щонайменше 150 тисяч осіб, підійшов до Хотинської фортеці.

Цецорська поразка і підготовка Османа II до нової війни змусили королівський уряд знову звернутися про допомогу до козаків. Запорожці відповіли не одразу. В червні 1621 року козаки провели велику раду в урочищі Суха Діброва (нині Черкаська область) за участю реєстровців, низових козаків, православного духовенства на чолі з митрополитом Иовом Борецьким. Рада постановила вступити у війну, але за це домагатися від короля затвердження нового православного митрополита і його єпископів, визнання козацьких прав, збільшення козацького реєстру. Король пообіцяв козацьким послам виконати їхні умови.

Битва під Хотином тривала упродовж вересня 1621 року. 40-тисячне козацьке військо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного з'єдналося під Хотином із 3 5-тисячним польським військом Яна-Кароля Ходкевича. Основний удар турецьких військ прийняли на себе козаки, які не лише відбили всі ворожі атаки і вдало контратакували, але й постійними вилазками до ворожого табору створювали напругу серед османів. Сучасник так описував ці події: «Козаки кожного благословенного дня стикалися з невірними і давали їм битву, перемагаючи їх і не допустили знищення поляків. Якби не було козаків, Бог один знає, поляки були б переможені протягом 3-4 днів».

Через безуспішні атаки і великі втрати султан Осман II пішов на мирну угоду. У жовтні 1621 року Річ Посполита і Османська імперія підписали договір. Згідно із ним, зберігалися старі кордони — «як до війни»; ворогуючі сторони зобов'язалися не нападати одна на одну. Так 1621 року було розвіяно міф про непереможність турецької армії. Османська імперія відмовилася від намірів подальшого завоювання Європи. Водночас розгром турецького війська під Хотином сприщив послаблення султанської влади, а повсталі яничари вбили Османа II.

1. Коли відбулася битва під Цецорою та які її результати?

2. Які рішення прийняли на козацькій раді в урочищі «Суха Діброва» у червні 1621 року?

3. Коли тривала битва під Хотином? Які її результати?

Із спогадів учасника подій, польського комісара Якуба Собеського про Хотинську битву

«Коронний гетьман Ян Кароль Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги... Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який ще так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища. Розсіялося його рицарство, за допомогою якого він хотів не тільки перемогти супротивника, але й завоювати увесь світ; тепер залишалася тільки надія на безславний мир».

1. Чому турецький табір, зокрема й султана Османа II, охопила паніка?

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Аргументовано доведіть або

спростуйте твердження: «Петро

Конашевич-Сагайдачний сприяв

відновленню православної церковної ієрархії в українських землях».

3. Сучасник-шляхтич Яків Собеський так

характеризував Петра Конашевича-Сагайдачного: «Петро Конашевич,

чоловік надзвичайної мудрості й зрілого судження у справах, спритний у словах і вчинках, хоча за походженням, способом життя і звичками був простою людиною, однак в очах нащадків він гідний стати поряд з найвидатнішими людьми свого часу в Польщі». Віднайдіть у параграфі уривки-підтвердження такої характеристики.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)